Нет, мы очнёмся...
Инок59
Если отбросить все инсинуации,
И взвесить *за* и *против* не спеша,
Достоинства утерянной формации,
При небольшой совсем модернизации,
Были куда приемлемей для нации,
Пусть *грех велик,- идея хороша*.
Сегодня же под властью прохиндеев,
Мы вновь скатились в феодальный *рай*.
Свои права мы отстоять не смеем,
И все труды погибших поколений,
Принизили мы трусостью своею,
Позволив истязать родимый край.
Мне говорят:- свобода, демократия,
А я отвечу:- на длину цепи.
Неужто продались Вы за похлёбку братья,
Дружбы народов крепкие объятья,
Смогли на *самостийность* разменять мы,
По мановенью шулерской руки.
Ну всё вверх дном:- в парламенте иуды,
Что ни министр:- *то заслан казачёк*.
Душонки свои продали паскуды,
За гранты *дяди Сэма*, лизоблюды
И воры всех мастей царят повсюду,
Видать *Иван* и правда дурачок.
Святую ВЕРУ:- подменили культом,
Коль крестишься ещё не значит свят.
Куда ни глянь салоны гнид оккультных,
Излечат от поноса и инсульта,
В храмах торговля, на базаре будто,
Ликует сатана, он очень рад.
По прейскуранту отпоют и крестят,
А впрочем *, паства* тоже хороша.
Давно погрязла в алчности и лести,
Нам бы покаяться и вновь собраться вместе,
Но мы орём, *в дела наши не лезьте*,
И мраком заполняется душа.
Склоняя к интеграции приказом,
Нас учат:- ВТО, Евросоюз.
Но право что нам ждать от п…ов,
Оттолерастили давно их папуасы,
А эпидемия, гнилой евро-заразы,
Лезет нахрапом на Святую Русь.
* * *
Нет, мы очнёмся:- это неизбежно,
Вот только бунт, увы не вариант.
Чтоб радость воцарилась безмятежно,
Сплотиться вместе мы должны как прежде,
Забыв про распри, что хранит в надежде,
Воссев на троне злой комедиант.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.